Компресія навчального тексту на граматичному, лексичному, семантичному рівнях
1. Компресія як лінгвістичне явище
Явище мовно-мовленнєвої економії не є новим у лінгвістичній літературі. Воно здавна вивчається дослідниками, проте зацікавленість ним не зменшується і в наш час, хоча незаперечним вважається й той факт, що мовна економія не могла б існувати без свого антиподу – надмірності: обидві вони служать удосконаленню мовної системи в інтересах спілкування.
Під лінгвістичною економією, як правило, розуміють прагнення звести до мінімуму розумову, мовну (розумово-фізичну) діяльність мовця.
По відношенню до надмірності мовних засобів існують досить різні думки. За твердженням В. Дєвкіна, деякі лінгвісти схильні вважати, що надмірності як такої у мові взагалі не буває, а згідно з думкою інших, тенденція до надмірності – така ж реальність, як і тенденція до економії [Дєвкін, с. 57-64].
З цими поглядами можна було б погодитись лише за умови розгляду згаданих феноменів поза конкретним функціональним стилем та ігнорування при цьому конкретного етапу розвитку мови.
Явище компресії присутнє на всіх етапах розвитку мови, супроводжує його, починаючи з її витоків. Але й з історичної точки зору не завжди вдається чітко розмежувати інтра – та екстралінгвістичні фактори, які вплинули та продовжують впливати на згадані процеси; так само не просто встановити чітку періодизацію основних етапів розвитку тієї чи іншої мови.
Дуже часто розвиток мови супроводжується позалінгвістичними причинами, скажімо, контактами між сусідніми племенами, намаганням окремих з них утвердитись як нація. На стадії становлення германських мов у них було багато спільного в лексичних системах, проте завдяки впливу конкретних фонетичних та морфологічних законів певної мовної системи кожна з лексичних систем отримала своє «національне» забарвлення.
За визначенням Н. Валгіної, інформаційна компресія – це стиснення змістового аспекту дефініціюючого при збереженні сутнісної площини дефініційованого, відповідно, це явище має значний потенціал у архітектоніці тексту, оскільки напряму пов’язане з моделюванням образного слова. Семіотичні та комунікативні засоби компресії інформації у тексті мають значеннєву спрямованість [Валгіна, с. 168].
Існує ряд мотивів, які зумовлюють компресію інформації, зокрема такі:
1) вимоги мовної прагматики;
2) приписи естетики й жанру;
3) вимоги стилістики.
До семіотичних (знакових, мовних) різновидів компресії належать: лексична компресія, синтаксична компресія та формування мовленнєвих стереотипів; до комунікативних (власне, текстових) – згортання інформації та застосування повторної номінації [Валгіна, с. 165].
Загальнолітературним випадком лексичної компресії вважається вживання терміну без його визначення, оскільки термін номінує поняття в максимально згорнутому вигляді, саме вони дають найбільше згортання інформації. Окрім того, варіантами лексичної компресії може вважатися вживання професіоналізмів, діалектизмів тощо, значення яких прочитується з контексту.
Синтаксична компресія передбачає стиснення знакової структури через еліпсис, граматичну неповноту, асиндетон, синтаксичну асиметрію (відкидання логічних ланок висловлювання). Модифікації компресії інформації обумовлюються жанровими домінантами тексту, зокрема, вафористиці, новелістиці. Мовленнєвий стереотип виникає через часте вживання словесних конструкцій у певній ситуації. Комунікативні способи компресії інформації пов’язані з її згортанням, до цього ж типу належить і використання засобів повторної номінації, лаконічних фраз, які замінюють значні фрагменти тексту. В будь-якому випадку – і при семіотичних способах компресії, і при її комунікативних способах – спостерігається скорочення текстового простору за рахунок превалювання обсягу дефініційованого над обсягом дефініціюючого. Проте умови мовної прагматики часто обмежують компресійні можливості в повсякденному або ж спеціалізованому вжитку, але художнє слово у комплексній структурі пов’язане з застосуванням особливих стилістичних прийомів, таких, як навмисне умовчання, недомовленість.
О. П. Аксьонов розрізняє кількісну та якісну компресію. Кількісна компресія – це економія за рахунок скорочення мовних знаків (одиниць), економія фізичних зусиль, які витрачаються на передачу інформації та на її розшифрування, що, зрештою, пов’язано з економією часу та надмірних мовленнєвих зусиль обох партнерів. Якісна компресія – це заощадження розумових зусиль, що витрачаються на відбір та організацію мовних засобів для передачі інформації та на її розшифрування, тобто економія за рахунок «якості» відібраних мовних одиниць. Необхідно зауважити лише, що ці два типи компресії надто рідко зустрічаються в «чистому» вигляді, найчастіше вони утворюють складну єдність, яка обумовлена участю в комунікативному акті щонайменше двох партнерів, інтереси котрих не завжди збігаються [Аксьонов, с. 211].
Взагалі, компресія призводить до лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації, а в художньому тексті – від інтенції автора. Лаконізація в такому випадку не є скороченням тексту за рахунок вилучення частини інформації, але оптимізацією сприйняття зі збереженням повного обсягу емоційної, змістовної і образної інформації.
2. Компресія і поняття стислого тексту
Проблеми побудови стислих текстів, їх організації з точки зору комунікативної спрямованості, функціонально-стилістичної адекватності займають важливе місце у лінгвістичних та методичних дослідженнях, тому що з питанням побудови стислого тексту тісно пов’язані проблеми оптимізації процесів спілкування та передачі інформації.
Як відомо, стислий текст є невід’ємною частиною ряду функціональних стилів мови, зокрема, публіцистичного та в певній мірі художнього. Обсяг інформації, накопиченої у всіх галузях людської діяльності, примушує носіїв мови звертатися до творення стислих, скорочених, компресованих мовних творів, прикладом яких є телеграми, реферати, анотації, словникові дефініції, афоризми, ремарки тощо.
Відправною точкою дослідження стислого тексту як окремого поняття є те, що написання такого тексту – це мовна творчість, хоч вона, без сумніву, відрізняється від художнього чи наукового видів діяльності, оскільки, по-перше, обмежена певними окресленими стандартами і, по-друге, викликана різноманітними зовнішніми умовами (необхідність економії матеріальних затрат, часу та розумових зусиль). Але все ж, створюючи стислий текст, його автор тією чи іншою мірою виявляє себе як творча особистість.
Дослідники детально розглянули стислий текст взагалі, вивчили його на всіх рівнях мови. Але деякі аспекти компресії у навчальному дискурсі залишились поза увагою вчених.
Розгортання елементів тексту диктується різними причинами, перш за все необхідністю забезпечити надійність зв’язку, бажанням забезпечити точність та переконливість міркування, а також намаганням створити той чи інший стилістичний ефект [Бергельсон, c. 150].
Компресія на лексичному рівні функціонує за допомогою вживання складноскорочених лексичних одиниць різних типів, а також різних видів абревіатур.
Абревіатури як у структурному, так і в семантичному плані, не є однорідними, але значна частина їх виникає внаслідок прагнення до економії у тому чи іншому жанрі. Отже, головна функція абревіатур – бути більш економним знаком, еквівалентом головного, повного найменування, тому спочатку абревіатури не мають власного лексичного значення, яке б відрізнилося б від значень лексичних одиниць, що його складають.
TV – television;
The USA – the United States of America;
Oz – Australia;
Pm - post meridiem;
Am – ante meridiem;
The UK – The United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland;
Where’s – where is;
Маючи справу зі стислими текстами, необхідно бути дуже уважним, адже в них зустрічаються абревіатури, що мають декілька значень, тобто є полісемантичними.
P.H. – Public house (закусочна);
P.H. – public health;
P.S. – petrol station;
P.S. – penal servitude;
P.S – post scriptum;
p.p.c. – picture postcard;
p.p.c. – plain plaster cornice.
Деякі тексти в стилі жартів будуються на двозначності абревіатур. Наприклад:
Teacher: You have to read one hundred words p.m.
Pupil: So how many words should we read during the day?
Тут зміст тексту полягає у двозначності лексичної одиниці p.m. З одного боку, це per minute (за хвилину), або per month (за місяць), а з іншого – роst meridiem (після обіду).
Найчастіше ми зустрічаємо компресію, яка виражається у виборі більш скорочених синонімів, які, як правило, використовуються при розмові.
Наприклад, ми можемо сказати: ”Nickelback’s latest CD is so interesting and great”, або можемо замінити ці прикметники словом, що вбирає в себе всі ці значення: ”Nickelback’s latest CD is so cool”.
Довге слово copycats ми можемо замінити більш коротшим biters: ”I hate those biters at my school. They try my patience”. Словосполучення lazy men заміняється словом scrubs. ”They are real scrubs!”.
Cyberia використовується замість the World Wide Web.
Слово може замінити навіть ціле речення. ”Did you eat?”: ”Jeet yet? I’m starved. Let’s grab a burger”. В деяких випадках частина слова може заміняти все слово.
Rents – parents: «I had to call off the party I was planning for this Friday; my rents are staying at home this weekend».
У компресованих текстах широко вживаються фразеологічні звороти, які найбільш точно передають думку і дозволяють уникати довгих пояснень.
Dressed to kill – wearing fashionable clothing; dressed in one’s most stylish and sophisticated apparel:
”Tina was dressed to kill for her date on Saturday night”.
Deck out – to be dressed in; to be wearing; generally in the sense of lavishness:
”Lara showed up the party decked out in a dazzling pink gown”.
Jane Doe – an identified woman:
”The police found Jane Doe number 1 buried under a blanket in the back yard”.
Ми бачимо, що замість довгих пояснень використовуються фразеологізми, які найточніше передають ідею.
Специфіка стислих текстів у сучасній англійській мові досить чітко виявляється в її граматичній будові. В. Артьомов до морфологічних особливостей стислих текстів відносить:
1) своєрідне використання в них частин мови;
2) особливості функціонування найбільш значущих частин мови та їх категорій [Артьомов, c. 67].
Практично в усіх компресованих жанрах найважливіше місце посідають іменники (30%).
”Morning room in Algernoon’s flat in Half-Moon Street”.
”An underground room, bare of any furniture except two or three broken chairs, a tattered mattress on the stone floor and an old trunk”.
У стислих текстах переважають простіші морфологічні форми з точки зору їх структур. Для афоризмів, приказок та прислів’їв характерний наказовий спосіб дії.
”Tell me whom you love, and I’ll tell you who you are”.
“Don’t count your chickens before they are hatched”.
Механізм стиснення тексту найяскравіше та найрізноманітніше виявляється на синтаксичному рівні. Найтиповіші стислі тексти складаються з двох-трьох речень.
Why are tall people lazier than short people? – Because they are longer in bed.
Така структура зумовлена психолого-логічними особливостями вираження думки в стислій формі, коли в першому реченні дається певна вступна інформація, потім вона уточнюється або доповнюється, і в деяких випадках робиться ще короткий висновок.
Специфічною рисою синтаксичних структур ремарок є переважання поширених або складних речень, які заміняють декілька простих.
”Human memory is short: originality is unnecessary” Susannah Herbert.
Різноманітність і широке розповсюдження в синтаксисі односкладних речень пояснюється, як й інші їх особливості, намаганням передати інформацію в мінімальній мовній формі, а саме тут відбувається поєднання двох головних членів речення в одній синтаксичній одиниці.
”The garden, an old-fashioned one, full of roses. Time of year, July”.
Дослідження особливостей скомпресованого тексту показало, що більшість їх характеризується прагненням до максимальної стислості. Тут спостерігається високий відсоток використання пасивного стану. Якщо cуб’єкт дії невідомий, для економії зусиль краще уникнути неозначено-особових займенників.
”The room is luxuriously and artistically furnished. The sound of a piano is heard in the adjoining room”.
Для скомпресованого тексту в багатьох випадках характерний нетрадиційний порядок слів. Завдяки інверсії підкреслюється більш важлива інформація. Наприклад, у ремарках присудок дуже часто знаходиться перед підметом.
“Enter Jane”.
Ми бачимо, що у всіх прикладах присудок стоїть перед підметом.
В афоризмах є така синтаксична особливість, коли автор концентрує увагу на обставині чи додатку, відокремлюючи їх комою.
”Without promotion, something terrible happens: Nothing!” (P. Barnum).
Відсутність службових елементів у діалогах – важлива риса скомпресованого тексту. Подібні явища можна поділити на два основних типи в залежності від тієї ролі, яку вони відіграють:
1) вилучення службових слів, яке супроводжується суттєвою зміною у структурі речення;
2) відсутність службових слів без пов’язаних з ними структурних змін.
Випадки першого типу можна поділити на дві групи, особливо виділивши роль еліпсису головних членів речення:
а) вилучення службових слів в умовах неповного складу речення. До цієї групи належать фрагментарні речення, які з точки зору комунікативної достатності можуть бути поставлені в один ряд з реченням; по своїй структурі ж являють собою його частини;
б) вилучення елементів при супутних структурних змінах іншого характеру, ніж еліпсис головних членів, наприклад зміна порядку слідування компонентів, переосмислення синтаксичних відносин [Коровкін, c. 97–98].
У наступних прикладах випадки вилучення допоміжного та зв’язкового дієслів належать до якісно різних типів явищ.
”Anyone at home?”
”Feeling better?”
”I been here all this time.”
Приклади відображають надзвичайно поширений тип еліпсису – випадок відсутності підмета та частини присудка, який представлений службовим дієсловом.
3. Граматична компресія англійських текстів навчального жанру і її вплив при перекладі на українську мову
Будь-який вид людської діяльності є, за рідкісним винятком, цілеспрямованим і виступає як реалізація певної програми – біологічної у тварин і соціальної у людини. Досягнення остаточних цілей здійснюється залежно від виду діяльності за допомогою або розумових операцій, або за допомогою рухів, які виступають як засіб реалізації програми. При цьому допускається певна варіація кількісного відношенні засобів, що використовуються в різних випадках для досягнення однієї мети.
Відповідно до існуючої у фізіології точки зору, область рухів, а також розумова область є тією сферою, в якій проявляється принцип економії у діяльності людини. Тому видається закономірним і зрозумілим прагнення людини оволодіти такими рухами, які, не впливаючи на результати досягнення кінцевої мети, були б пов’язані з найменшими витратами людської енергії [Бархударов, с. 154].
Принцип економії у мові проявляється в різних формах. В області вимови, наприклад, – це стиснення фонетичного ладу в бік його спрощення через редукцію, асиміляцію, випадання, злиття та інші процеси. У морфології – це здатність однієї морфеми «поєднувати» всередині одного слова кілька категоріальних значень: наприклад, суфікс – aner одночасно вказує на обличчя та національність (Indianer). У синтаксисі прагнення до економії виражається в прагненні мовця використовувати меншу кількість знаків плану вираження при передачі певного змісту, звуження граматичних конструкцій, експлікації зайвих, у смисловому плані, елементів, усунення надлишковості, що, беззаперечно, є однією з причин того, що одна й та сама інформація може отримувати і отримує різні шляхи свого вираження. Розглянемо приклади:
When water boils it changes into steam, When boiling water changers into steam, Boiling water changes into steam.
Впливом принципу економії можна, очевидно, пояснити широке вживання віддієслівних форм у сучасній англійській мові: інфінітива, герундія, дієприкметника, а також номіналізацій різного роду, еліпсису, редукції та інших явищ. У сучасній лінгвістичній літературі прагнення до економного вислову певного змісту визначається терміном компресія, запозиченого, мабуть, з теорії зв’язку. Однак у це поняття такі науковці, як О. Аксьонов, Ю. Власова, Г. Почєпцов, К. Сєрєдина, М. Степанова, вкладають різний зміст: здатність однієї морфеми «поєднувати» всередині слова кілька категоріальних значень, [Власова, с. 115-123] використання стислих синтаксичних конструкцій, [Аксьонов, с. 356] простота синтаксичних зв’язків, супутнє явище синтаксичного розширення, процес породження економних синтаксичних конструкцій.
У мовній діяльності принцип економії здійснюється через еліпсис, пор.:
”He was dead” – ”Dead?” – ”Yes. Died in his sleep”, коли частина висловлювання опускається як надлишкова; заміну, коли частина пропозиції перетворюється на словосполучення, пор.: Коли заходить сонце – при заході сонця, When I was a boy – when a boy, або словосполучення в слово: a spinal injection – a spinal, a carpet made in Shiraz – a Shiraz, синтаксичну редукцію.
Особливість еліпсису, заміни, редукції полягає в тому, що ці явища не мають закономірного характеру, вони зумовлені контекстом або певними екстралінгвістичними ситуаціями. Репрезентуючи розгорнуті синтаксичні побудови, елліптовані або редуковані конструкції залишаються не лише соціально зрозумілими, але в деяких випадках і загальновживаними завдяки тому, що мовний ланцюг як носій інформації здатний передавати й передає необхідну однозначну інформацію в межах певної сфери спілкування. Для еліпсису – це, як правило, розмовна мова, де складові пропозиції функціонують в межах мовної єдності. Перебуваючи в нерозривному семантичного зв’язку з іншими компонентами мовної єдності, вони вживаються, головним чином, для вираження часу, місця, способу дії, нових даних про особу чи предмет. Для синтаксичної редукції – це спеціалізовані функціональні стилі, зокрема, мова газетних заголовків і мова телеграм, де редукції підлягають одиниці, що не несуть суттєвої інформації в плані комунікації:
Essential should see you quarry seventeen eleven four.
Так як англійська мова для нас є іноземною мовою варто зазначити, що скомпресована синтаксична структура англійської мови буде передаватися шляхом декомпресії на українську мову і, навпаки, більш об’ємні українські речення при перекладі зазнають ущільнення. На нашу думку, це також є дуже важливим аспектом компресії навчальних текстів так як це певною мірою сприяє нашому кращому розумінню прочитаного.
Розглядаючи питання граматичної компресії при перекладі з української мови на англійську та з англійської мови на українську, необхідно повернутися до проблеми співвідношення синтетизму української мови й аналітизму англійської мови. Компактні англійські прийменниково-іменні фрази, англійські синтаксичні «ланцюги», складені з іменників, один з яких (часто останній) є означуваним, а інші означальними, так само як і англійські складні дієслівні конструкції, є реакцією на відсутність в англійській мові позначень морфологічних зв’язків між словами, що певною мірою сприяють організації і наданню «ригоризму» англійському синтаксисові.
Більш того, останні дослідження, проведені зокрема К. Кузьміною, свідчать про те, що явище компресії та компактності на одних мовних ділянках компенсує наявність великої кількості громіздких дієслівних конструкцій на інших мовних ділянках, які є однією з характеристик аналітичної системи англійської мови. Без компресії англійський синтаксис здавався б надто громіздким. Наявність в англійській мові великої кількості не тільки дієслівних, а й іменних синтаксичних конструкцій ще раз підтверджує той факт, що носії аналітичних мов для передавання окремих квантів інформації схильні концентруватися не на словах, як це відбувається в синтетичних мовах, а на цілісних синтаксичних блоках [Кузьміна, с. 134].
Останнє пояснює певну «лексичну» або словесну «надлишковість» української мови порівняно з англійською мовою, що виявляється при застосуванні міжмовної трансформації − номіналізації, коли українські дієслівні семантично розгорнуті синтаксеми перетворюються на компактні англійські номінативи [Калашник, с. 103-122].
До граматичних причин процесу компресії в англійському перекладі українських синтаксичних одиниць можна також віднести той факт, що з двох наявних способів передавання предикативності дієслівного й іменного – останній в англійській мові дедалі більше набуває характеру тенденції. Ця тенденція англійської мови виявляється в пріоритеті уживання складених іменних присудків замість українських повнозначних дієслівних форм:
Глобалізація об’єктивно сприяє розвитку плюралістичних поглядів не тільки у суспільстві загалом, а й у кожній окремій особистості. – Globalization is objectively conductive to the development of pluralistic vuewpoins not only in society on the whole, but in each individual person.
На думку В. Каушанської, така тенденція пояснюється існуванням в англійській мові «принципу роздільного втілення лексичних і граматичних значень, який у сучасній англійській мові проводиться не лише в її граматичній системі, а й у лексичній». Сам цей принцип, своєю чергою, випливає з аналітизму англійської мови, в якій різні граматичні характеристики понятійних слів (здебільшого дієслів) передаються за допомогою допоміжних дієслів. Адже у складених іменних присудках англійські дієслова-зв’язки, які кількісно і якісно на певних мовних ділянках є більш функціональними, ніж їхні українські еквіваленти, також виступають в ролі своєрідних допоміжних дієслів [Каушанська, с. 295].
Варто також зазначити, що на поверхневому рівні англійська структура «дієслово-зв’язка + іменна частина», являючи собою чіткий синтаксичний блок, разом з іншими англійськими аналітичними структурами бере активну участь у структуризації англійської мови. Крім того, прагнення до чітко структурованого синтаксису речення спричиняє утворення на основі моделі «дієслово-зв’язка + іменна частина» численних сталих виразів на зразок ”to be under pressure”, ”to be in operation”, ”to be crazy about”, ”to be fond of” тощо. Саме ця особливість англійської мови найбільшою мірою пояснює компресію у перекладі українських повнозначних дієслівних форм за допомогою англійського складеного іменного присудка.
Необхідно зазначити, що в перекладі з української мови на англійську ми можемо спостерігати не лише тенденцію англійської мови до компактності та вилучення надлишкових динамічних сем, а й тенденцію, яка здебільшого спостерігається в перекладі з англійської мови на українську, а саме високу частотність використання, порівняно з українською мовою, англійських дієслівних складних граматичних і лексико-граматичних конструкцій з неособовими формами дієслова, що можуть відповідати українським формам дієслова в складі підрядних речень та інших синтаксичних конструкцій:
Я, звичайно, роздратовано реагував на це ім’я. Тоді американці, які мало собі язика не зламали, вирішили називати мене угорським Гавелом. With my response being, of course, irritation, Americans, finding it jaw-breaking, chose to call me Hungarian Havel.
Наведені приклади є ще одним підтвердженням тенденції англійської мови ускладнювати дієслівні присудки конструкціями з безособовими формами дієслова. Так, українське словосполучення «роздратовано реагував» передається англійською абсолютною прийменниково-дієприкметниковою конструкцією, де дієприкметник І виконує функцію зв’язки. Саме це спричиняє зменшення об’єму англійського речення у порівнянні з українським.
Граматичні, як і лексичні, трансформації нерідко вимагають внесення додаткових слів чи навпаки опущення деяких елементів. Тому опущення та доповнення часто сполучаються з іншими видами граматичних трансформацій, найчастіше з заміною частин мови. Введення додаткових слів зумовлюється рядом причин: розходженнями в структурі речення і тим, що більш стислі англійські речення вимагають в українській мові більш розгорнутого вираження думки. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного варіанта даного слова теж є причиною введення додаткових слів при перекладі [Камінський, с .109 – 112].
Наведений вище аналіз в цій роботі свідчить про те, що компресія в сучасній англійській мові проявляється на всіх рівнях мовної системи і є високопродуктивним засобом мовної економії. При перекладі компресованих структур на українську мову часто доводиться звертатися до розгортання, замін і введення інших частин мови.
Висновки
Протягом дослідження було розглянуто явище компресії в навчальному тексті.
Було з’ясовано, що явище мовно-мовленнєвої компресії не є новим у лінгвістичній літературі. Воно здавна вивчається дослідниками, проте інтерес до нього не зменшується й в наш час, хоча незаперечним вважається й той факт, що мовна компресія не могла б існувати без свого антиподу – надмірності: обидві вони служать удосконаленню мовної системи в інтересах спілкування. Під лінгвістичною компресією, як правило, розуміють прагнення звести до мінімуму розумову, мовну (розумово-фізичну) діяльність мовця.
Було виявлено, що компресія призводить до лаконізації тексту, ступінь якої залежить від комунікативної ситуації, а в художньому тексті – від інтенції автора. Лаконізація в такому випадку не є скороченням тексту за рахунок вилучення частини інформації, але оптимізацією сприйняття зі збереженням повного обсягу емоційної, змістовної і образної інформації.
Встановлено, що значна компресія досягається за рахунок вживання віддієслівних форм: інфінітива, дієприкметника і герундія, тобто структур, які не мають еквівалентів в українській мові. Із зазначених вище безособових форм інфінітив є одним з найбільш ефективних засобів створення економних структур, що вимагають декомпресії при перекладі.
Можна зробити висновок, що мовна компресія – багатогранне лінгвістичне явище, яке можна поділити на види в залежності від різних характеристик і яке має прояви на усіх мовних рівнях. Причини її появи поділяються на об’єктивні та суб’єктивні. На кожному мовному рівні лінгвістична компресія текстів має свої особливості, але найбільш яскраво та різноманітно вона представлена на синтаксичному та семантичному рівнях.
Розглядаючи способи реалізації мовної компресії у перекладі необхідно відмітити, що вона відбувається шляхом:
1) випущення змістовних одиниць, надлишкових у конкретній ситуації спілкування;
2) випущення одиниць, надлишкових з точки зору комунікаційного завдання;
3) випущення одиниць, дублюючих ту інформацію, що міститься у попередньому контексті;
4) а також випущення окремих одиниць чи відрізків повідомлення через семантико-синтаксичні відмінності у мові оригіналу та мові перекладу.
З’ясовано, що скомпресована синтаксична структура англійської мови буде передаватися шляхом декомпресії на українську мову і, навпаки, більш об’ємні українські речення при перекладі зазнають ущільнення.
Таким чином, було виявлено, що, незважаючи на те, що в обох мовах навчальний текст характеризується стислістю, лаконічністю, англійській традиції характерна граматична, зокрема синтаксична скомпресованість конструкцій.
Тому, для досягнення адекватності під час перекладу англомовної навчальної літератури українською мовою доводиться вдаватися до декомпресії окремих елементів речень.
Література
- Аксенов О. П. К вопросу о субъекте инфинитива в современном английском языке / А. П. Аксенов // Ученые записки 1 МГПИИЯ им. М. Тореза. – Т. 52. – М.: Просвещение, 1989 – 659 с.
- Артьомов В. О. Психология обучения иностранным языкам / В. А. Артемов – М.: Просвещение, 1989 – 279 с.
- Бархударов Л. С. Язык и перевод / Л. С. Бархударов. – М.: УРСС, 2010 – 240 с.
- Бергельсон М. Б. К вопросу об общей теории языковой редукции / М. Б. Бергельсон // Формальное описание структуры естественных языков. – Новосибирск: Наука, 1990 – с. 147-161.
- Валгіна Н. С. Теория текста / Н. С. Валгина. – Москва: Изд-во МГУП «Мир книги», 1998 – 210 с.
- Власова Ю. Н. Компрессия на уровне сложного предложения / Ю. Н. Власова // Тез. Седьмой межвуз. конф. – Пятигорск, 1980 – с. 115-123.
- Дєвкін В. Д. Немецкая разговорная речь: Синтаксис и лексика / В. Д. Девкин. – М.: Международные отношения, 1989 – 256 с.
- Калашник Н. Г. Компресія тексту. Алгоритм реферату і анотації. Основи перекладацького реферування // Калашник Н.Г., Гетьман Н. О. Теорія та практика перекладу: Навч. посібник. – Запоріжжя: ВАТ «Мотор-Січ», 2004 – с. 103-122.
- Камінський Ю. І. Комплементарна єдність компресії та декомпресії в межах закону мовної економії / Ю. І. Камінський // Вісн. СумДУ / відп. ред. О. А. Дубасенюк. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007 – №1. – c. 109–112.
- Каушанская В. Д. Грамматика английского языка: Пособие для студентов пед. ин-ов и ун-ов / В. Д. Каушанская. – М.: Фирма «Страт», 2000 – 318 с.
- Кузьміна К. А. Трансформація номіналізації в англо-українському та українсько-англійському напрямках перекладу: дис. канд. філол. наук: 10.02.16 / К. А. Кузьміна. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004 – 227 с.
| 
